Історія міста Стрия


ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО МІСТО  СТРИЙ

Стрий як місто виникло на березі річки Стрий і взяло назву цієї річки, притоки Дністра. Назва ріки походить від поєднання звуків "стр", що з прадавніх часів означало - протічна вода. З доісторичних часів на березі Стрия селилися слов’янські племена,особливо білі хорвати.


В ХІ-ХІІІ ст. наші землі входять до складу Галицько-Волинського князівства. За часів князя Осмомисла на Стрийщині була створена оборонна система,яка охороняла торговий шлях від угорських, польських і татарських набігів. За часів Данила Галицького торговий шлях через Стрий набуває ще більшого значення, бо тут пролягав шлях з Галича в Україну. Тому майбутнє місто розростається.


З ХІV ст. Стрийщина потрапляє під владу Польщі. Перша письмова згадка про Стрий припадає на 1385 рік. У 1387 році польський король Ягайло подарував Срийщину своєму братові Свидригайлові. В той час Стрий вже був значним економічним і адміністративним осередком. Поступово Стрий оточено земляним валом, частоколом, що захищали його центральну частину - Ринок.


У 1431 р. Стрию надане магдебурзьке право. Керував справами міський магістрат на чолі з бургомістром.


У 1523 р. Стрий цілком знищений татарським набігом. Для оборони від набігів у місті в ХVІ ст. побудований замок. Як оборонна споруда він проіснував до ХVІІІ століття.


В часи середньовіччя Стрий знаменитий як торговий центр. Це спричинило розвиток ремесел. В місті виникають і діють цехи кушнірів, гончарів, ткачів, шевців. Передмістя Стрия займається сільським господарством.


У середині ХV ст. серед населення Стрия переважають українці. У місті в ті часи було 5 українських церков і 4 братства; діють братські школи. У 1634 р. Стрий знищений ще одним спустошливим набігом татар.


Великий вплив на життя Стрия мала визвольна війна під проводом Б.Хмельницького. У 1657 р. козацьке військо прибуло до Стрия для об’єднання з полками угорського князя Д.Ракоці.


Внаслідок поділу Польщі у 1772 р. Стрий разом з цілою Галичиною потрапляє від владу Австро-Угорщини. Під впливом революційних подій 1848 р. в Європі у Стрию організовується українська інтелігенція і утворює окружну Руську Раду.


У 1872-1875 роках у Стрию будують залізницю. У місті створюються і діють паровозоремонтні майстерні, деревообробні підприємства, фабрика сірників "Ватра", підприємства для виготовлення і обладнання нафтодобувної промисловості.


Громадське життя українців Стрия пожвавлюється аж під кінець ХІХ ст. В місті створюються товариства "Руське касино", "Підгірська Рада", "Міщанська бесіда", а в 1892 р. – філія товариства "Просвіта". У 1901 р. на народні кошти у місті будується Народний дім. Активізація громадського і політичного життя міста відбувається під впливом діяльності д-ра Є.Олесницького, о.О.Бобикевича та о.О.Нижанківського.


З початком І світової війни у Стрию формується Легіон УСС. З вересня 1914 р. тут приймають присягу Українські Січові Стрільці.


З жовтня по травень 1915 року Стрий перебуває під окупацією російської царської армії. 31 травня 1915 року Стрий знову потрапляє під австро-угорське панування, яке триває до листопада 1918 р.


1 листопада 1918 р. у Стрию відбувся збройний переворот. У місті встановлюється влада ЗУНР. Українське врядування тривало до 19 травня 1919 р., після чого Стрий захоплюють польські війська.


За результатами підписання Ризького договору у 1921 році Стрий у складі Західної України підпадає під владу Польщі.


17 вересня 1939 р. за німецько-радянською умовою Західна Україна (і Стрий в її складі) приєднана до Радянського Союзу. Радянська окупація у липні 1941 р. змінюється німецькою окупацією.


5 серпня 1944 року в Стрий приходять радянські війська, які займають всю Західну Україну і включають її до складу СРСР.


У післявоєнний період місто Стрий стає великим промисловим центром Західної України. Своєму швидкому соціально-економічному розвитку Стрий завдячує зручному розташуванню на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних шляхів. Промисловий потенціал міста створюють: машинобудівна, деревообробна, легка та харчова промисловості.


В кінці 80-х років в Радянському Союзі розпочинається національно-державотворчі процеси, що призводить до розпаду СРСР і утворення незалежних держав, серед них і держави Україна проголошеної 24 серпня 1991 р.


Стрияни, як ніхто, долучились до боротьби за українську державність. Саме в Стрию 14 березня 1990 р. над будинком міської ради вперше в Україні піднято національний синьо-жовтий прапор.


Сучасний Стрий – місто де співіснують різні релігійні громади, де створено всі умови для фізичного та духовного розвитку особистості.


В гімназії, 10 середніх і 2-х початкових школах, чотирьох вищих професійно-технічних ліцеях, аграрному коледжі, інституті підприємництва та перспективних технологій здобувають освіту більше 15 тисяч учнів та студентів.


Сучасний Стрий – місто високої культури, відоме талановитими митцями, творчими спілками та художніми колективами. Стрий радо зустрічає гостей, він відкритий для спілкування та співпраці.


Знайомство зi Стриєм розпочинається з залізничного вокзалу. Перший вокзал, дерев’яний, побудований в 1875 році. Теперішній двоповерховий вокзал побудований після ІІ Світової війни. Від вокзалу до центру міста веде проспект Вячеслава Чорновола. На право від проспекту – вул. Соломії Крушельницької. На цій вулиці, на колишній віллі 2-ї половини ХІХ ст. розмістився Центр творчості дітей та юнацтва. Напроти – культова споруда ХІХ ст., нині церква Святого Архистратига Михаіла. Біля церкви цікавий за своєю архітектурою міський Будинок культури.


Гордістю майдану Незалежності є меморіально-скульптурний комплекс, присвячений будителям і просвітителям нації – Лесі Українці, Тарасу Шевченку, Івану Франку – творіння скульпторів Василя і Володимира Одрехівських. На розі проспекту Чорновола –кам’яниця початку ХІХ ст., побудована в стилі сецесія – тепер міська поліклініка. Будинок навпроти-архітектурна пам’ятка XVII ст.За переказами цей будинок спорудив Стрийський староста,а потім його придбав польський король Ян Казимир для улюбленої дружини Марії.


Милують око вілла початку ХХ ст., нині Будинок працівників освіти по вулиці Олекси Бобикевича,музей “Верховина” по вулиці Євгена Олесницького, збудований доктором Олесницьким в кінці ХІХ ст..


Будинок по вул. Т.Шевченка, де знаходиться міська рада – збудований в кінці ХІХ ст.. комплекс будівель, де за часів Австро-Угорської імперії містився суд та в’язниця.


На площі ім. 22 січня міститься найдавніша споруда нашого міста – костел, збудований в період з ХIV по ХІХ ст.. Дуже багату історію має будинок середньої школи № 7, збудований в ХІХ ст.., де розміщувалась гімназія. Перед будинком у минулому столітті стояв пам’ятник Яну Кілінському, який був знищений комуністичною владою. На цьому місці в 1992 р. громадськість Стрия поставила пам’ятник національному герою України Степану Бандері, що навчався в цій гімназії, автор пам’ятника скульптор І.Самотос.


Гордістю міста Стрия є Народний дім що по вул.Народній. Це особливий витвір архітектурного мистецтва кінця ХІХ ст.. Дім збудований за кошти громади. А в цілому кожна вулиця вписала свою сторінку в історію міста Стрия, що зробило його таким чарівним і неповторним.


Підготовлено праціаниками краєзнавчого музею "Верховина"

На початок сторінки


Каталог україномовних сайтів [Vox.com.ua] Портал українця

Останнє оновлення 20.06.2007 22:13 © Стрийська міська рада, Р.Собко, 2007 Пишіть нам